по відношенню до основи

См. также в других словарях:

• архітектоніка — (грец. головне будування) 1. Ясно сприймана художньо образна цілісність, завдяки співпідпорядкованості частин, виявленню пластичних зв язків цілого з деталями, центра і периферії, співвідношенню мас і простору, яка притаманна твору образотворчого …   Архітектура і монументальне мистецтво